Про кадастр

НОРМАТИВНА БАЗА

Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” Переглянути
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 “Про містобудівний кадастр” Переглянути
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” Переглянути
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 803-р “Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади” Переглянути
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 649-р “Про схвалення Концепції електронного урядування в Україні” -
ДБН Б.1.1-16:2013 «Склад та зміст містобудівного кадастру» -
ДСТУ-Н Б Б.1.1-18:2013 «Настанова щодо формування та супроводження містобудівного кадастру» -
Наказ Мінрегіону України від 14.08.2015 р. № 193, зареєстрований в Мінюсті України 23.10.2015 р. №1293/27738 “Про затвердження Переліку класів об’єктів містобудівного кадастру” Переглянути

МІСТОБУДІВНИЙ КАДАСТР

державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною  містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

 

ЄДИНА ДЕРЖАВНА ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

 

ГЕОПОРТАЛ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

сукупність інтернет-засобів та сервісів геопросторових даних, що підтримують метадані про геоінформаційні ресурси містобудівного кадастру і забезпечують доступ до них та до публічних інформаційних ресурсів містобудівного кадастру в Інтернеті 

 

МІСТОБУДІВНИЙ МОНІТОРИНГ

система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об’єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

 

ВИКОРИСТАННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт, забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

 

ДЖЕРЕЛА МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

  • державні геоінформаційні ресурси;
  • цифрові масиви профільних геопросторових даних, які містяться у затвердженій містобудівній та проектній документації, матеріалах завершеного будівництва;
  • бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання яких визначається законом.

 

СУБ'ЄКТИ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру, та іншими суб’єктами, визначеними цим Законом.

 

ВЕДЕННЯ  МІСТОБУДІВНОГО  КАДАСТРУ  ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ  ЗА ПРИНЦИПАМИ:

  • узгодженості завдань  із створення та розвитку містобудівного кадастру із завданнями створення та розвитку державного земельного кадастру,  національної  інфраструктури  геопросторових  даних  та Національної програми інформатизації;
  • обов'язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження  містобудівної діяльності;
  • внесення відомостей до містобудівного кадастру на підставі та в  порядку,   визначеному   Законом   України   "Про   регулювання містобудівної діяльності";
  • єдності методології ведення містобудівного кадастру;
  • актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
  • відкритості та  доступності   інформації   з   містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання;
  • безперервності внесення до містобудівного кадастру відомостей про об'єкти містобудування, що змінюються;
  • інтероперабельності з  інформаційними  системами   державного земельного  кадастру та інших галузевих кадастрів і реєстрами, що належать до державних інформаційних ресурсів;
  • координації діяльності суб'єктів містобудівного кадастру, які забезпечують   виробництво,   оновлення,  оброблення,  зберігання, постачання та використання інформаційних  ресурсів  містобудівного кадастру.

ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

геопросторові дані створюються  в  державній  та  місцевих системах  координат  у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об'єктів містобудування.

 

  КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО  КАДАСТРУ  У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ  

   Реформа децентралізації відкрила простір для реалізації ряду ініціатив і можливостей на рівні громад, проте загострила ризики управлінської спроможності місцевої влади через відсутність єдиного інформаційного простору для горизонтальної і вертикальної інтеграції управлінських систем регіону. Вирішення цієї проблеми є можливим за рахунок запровадження системи обґрунтування, узгодження усіма зацікавленими сторонами, прийняття і контролю реалізації управлінських рішень у сфері управління територіями на основі розбудови регіональної багаторівневої мережі геопорталів.

   В області будується система ефективного прозорого демократичного управління територіями на основі розбудови інформаційної електронної технології підтримки прийняття і контролю реалізації управлінських рішень шляхом:

  • забезпечення інвентаризації місцевих і регіональних ресурсів, створення єдиного електронного паспорту ресурсного потенціалу кожної громади як одного з перших кроків до «держави у смартфоні»;
  • покращення взаємодії між собою органів публічної влади на всіх рівнях управління і покращення якість їх управлінських рішень завдяки уніфікації, стандартизації і розмежуванню доступу до усього спектру інформації публічного управління;
  • забезпечення центральних органів управління найбільш актуальною, верифікованою й логічно структурованою інформацією місцевого й регіонального рівня із зручним і швидким пошуком;
  • убезпечення децентралізації реформи від вакууму управлінських рішень на рівні регіону в умовах переходу від районного адміністративно-територіального поділу до системи взаємодіючих об’єднаних територіальних громад (ОТГ);
  • інтеграції Житомирської області в світові інформаційні мережі та ресурси – від соціального забезпечення до сільського господарства, від метеорології до транспортних логістичних потоків, і як результат - створення відктитого інвестиційного простору в регіоні;
  • забезпечення можливості вільного доступу громадян до прийняття управлінських рішень, що суттєво покращить можливості громадськості здійснювати контроль за владою;
  • сприяння підвищенню професійної компетентності та навичок проєктного менеджменту державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, представників неурядових організацій через розробку й реалізацію ними проєктів місцевого й регіонального розвитку на основі систематизованої інформації про регіон.
 

СИСТЕМА МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Відповідно до адміністративно-територіального устрою України Житомирська область поділена на 23 адміністративні райони.

Згідно з перспективним планом формування територій громад Житомирської області, затвердженим Кабінетом Міністрів України 15 квітня 2020 року, по завершенню реформ децентралізації та адміністративно-територіального устрою на території регіону буде сформовано 65 об’єднаних територіальних громад (станом на 01.01.2020 – утворено 57), що  збільшує кількість суб’єктів управління регіоном та значно змінює засади районування області та на різних рівнях ієрархії.

Зважаючи на окреслені урядом вектори цифровізації та тенденції розбудови національної інфраструктури геопросторових даних, підвищення ефективності управління територіями є можливим за рахунок формування та застосування на рівні регіону комплексу інструментів геоінформаційних систем (геопорталів та міжпортальних систем), які забезпечуватимуть оптимізацію комунікацій між регіональним та місцевим рівнями влади.

Станом на 1 червня 2020 року в регіональній системі містобудівного кадастру виділено 4 групи суб'єктів геопорталу, які в межах своєї компетенції формують, вносять та відповідають за інформацію, визначену діючими нормативно-правовими актами і оперативні дані, необхідні для визначення певних профільних питань.

Перші чотири групи суб'єктів геопорталу  сформовані установами, які створили робочі місця містобудівного кадастру, забезпечити їх програмно-технічними комплексами та профільними кадрами:

ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯ (структурні підрозділи):

  • департамент регіонального розвитку
  • департамент агропромислового розвитку та економічної політики;
  • управління екології та природних ресурсів
  • департамент культури, молоді та спорту
  • управління з питань адміністративно-територіального устрою та організаційної роботи
  • управління охорони здоров’я
  • управління освіти і науки
  • управління з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УСТАНОВИ:

  • Поліський національний університет

РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ:

  • Житомирська райдержадміністрація
  • Коростенська райдержадміністрація
  • Андрушівська райдержадміністрація
  • Малинська райдержадміністрація

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ:

  • Брусилівська селищна рада
  • Коростишівська міська рада
  • Малинська міська рада
  • Новоград-Волинська міська рада
  • Новоборівська селищна рада
  • Олевська міська рада
  • Попільнянська селищна рада

ПЕРЕВАГИ КОРИСТУВАННЯ ГЕОПОРТАЛОМ:

  •  загальна база геоінформаційних даних;
  •  постійне оновлення інформації;
  •  проведення моніторингу та аналізу на всьому об'ємі інформації;
  •  єдина система координат